OSTY - Рожеві окуляри

Знов ця гра, якій варто покласти край
Давно вже торкнутися б лише
Для мене твоє серце, мов мішень
І я вкотре влучу, цим тебе я мучу
Вкотре сиплю в рану сіль З емоцій

Відкрию двері твого серця
Увірвусь та розібʼю на скельця
Твої ідеали - рожеві окуляри
Розвію сумніви у скронях
Перетворю на лід, тепло в долонях

Так хотіла, щоби стався листопад
Та над нами вже пройшов грудневий град
Тож, наша любов все так іде на спад
І між нами прозвучав мінорний лад