Віолета - Не святі

Вечер стікає в прорізи зашторених віком
Я знову подумки кличу тебе в забуття
Світ розділився на до і на після, до віку
Забравши у нас справуу на спільне життя
Ти десь далеко за межами власної волі
А я тут без тебе так написала доля